Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрочитися

Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9. 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОЧИТИСЯ"
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
З'ї́ди, -дів, м. мн. и з'їдини, -дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Пава, -ви, ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. Ум. павонька, павочка.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351.
Ставчатий, -а, -е. Составной. Желех.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1862. III. 537. Стефан в серце стрілив. Лукаш. Ой як стрілив, — царя вцілив. АД. І. 146.
Ущербити, -блю, -биш, гл. Надщербить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.