Бодляк, -ка, м. = бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі.
Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Військо йде, як мак цвіте.
Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Дають мені бараболі полуплені їсти. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили.
