Доскрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскрома́дити, -джу, -диш, гл. Доскребать, доскресть. А ми вже доскромадили буряків.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный.
Метли́ця, -ці, ж. = мітлиця. Мої гроші не метлиця. Ум. метличка. А вроди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю без куколю, без метлички, щоб родилися бички, телички.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл.
1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився.
2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск.
3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою.
4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Упускання, -ня, с. 1) Впусканіе. 2) Роняніе. 3) Опусканіе. 4) При инкрустированіи: вставка въ дерево металла, кости и пр.
Утьоком нар. = навтек.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. Рикання їх в чагарниках чувати.
