Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Гірниця 1, -ці, ж.
1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає.
2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи.
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили.
Идоляка, -ки, м. Ув. отъ идол.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Поналузувати, -зую, -єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини.
Тонкий, -а, -е. Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку.
