Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі.
Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .
