Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дробуватий

Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБУВАТИЙ"
Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Да́льший, -а, -е. 1) Сравн. ст. отъ далекий. 2) Слѣдующій. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити. Св. Лук. XIII. 33.
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами. Подольск. г.
Розсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. розсолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Разводить, развести сладкимъ.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща. Угор.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОБУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.