Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дробитько

Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБИТЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБИТЬКО"
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. І. 125. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто. Вх. Зн. 9.
Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача. Нои. № 1816.
Моло́дчати и молодшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Прихапцем, прихапці, нар. 1) Урывками. Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день. Н. Вол. у. 2) На скорую руку. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу.
Репанка, -ки, ж. = репанець.
Стрімко нар. 1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247. 2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у. 3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц.
Талбан, -ну, м. Раст. a) Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. І. 138. б) Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. І. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОБИТЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.