Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкарь

Друка́рь, -ря, м. Типографщикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Ґзунс, -су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо, ґзунсу нема. Уман. у.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі. Н. Вол. у.
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний. Лубенск. у.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий. Чуб. V. 497.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.