Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкарь

Друка́рь, -ря, м. Типографщикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Відлинути, -ну, -неш, гл. 1) Отлетѣть. 2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега.
Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. Чуб. ІІІ. 37.
Жовтогру́дий, -а, -е. Желтогрудый.
Канцелярия, -риї, ж. Канцелярія. Пішов я у канцелярию, дав писарю четвертака. Стор. II. 89.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці». Морд. Пл. 92.
Рядняний, -а, -е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці. Федьк.
Усьогосвітній, -я, -є. = усесвітній. Всьогосвітнє горе. К. Дз. 215. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором. К. XII. 137.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Г. Барв. 327. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата. Мил. Св. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.