Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкарь

Друка́рь, -ря, м. Типографщикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц. І.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Підмовити, -ся. Cм. підмовляти, -ся.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Ной. № 865. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Чг. 57. Cм. предок.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора. Мнж. 96.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.