Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкарь

Друка́рь, -ря, м. Типографщикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКАРЬ"
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся. Мет. 371.
Удавання, -ня, с. Притворство.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.