Блакитніти, -нію, -єш, гл. Голубѣть. Жита колосіють, волошки блакитніють. Небо блакитніє.
Виманити Cм. виманювати.
Відбудування, -ня, с. Возстановленіе зданіи.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Макогі́н, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. 3) У мосяжник'овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.
