Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Зелене́сенько нар. Ум. отъ зелено.
Отощати, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Дурня попобив. .
Прослати Cм. простилати.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз.
