А́зия, -зиї и А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї...
Вістка, -ки, ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. Сорока на хвості принесла вістку.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик.
Запіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. запекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Запеклося моє серце.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
Понакриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками.
Попрошпечуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). Попрошпечувались, дак їх і попрогонили.
