Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друхна

Дру́хна, -ни, ж. = дружка. Любл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУХНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУХНА"
Бенкетування, бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох. Вх. Зн. 6.
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Китчастий, -а, -е. Украшенный кистями. Желех.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Марнотра́т, -та, м. Расточитель. Черн.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Розлива, -ви, ж. = розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУХНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.