Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися.
Вибачення, -ня, с. Извиненіе.
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Гарапник тройчатий.
Набі́р 2, -бо́ру, м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. як не свій хо́дить. Самъ не свой. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти.
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув.
2) Ввинчивать, ввинтить.
3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає.
4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати.
5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Ум. цвяшок.
