Дошу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. дошука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Скрутень, скрутінь, -тня, м. Пучекъ, скрученный пучекъ. Посеред ліса лежить скрутень заліза — хто найде, обмине (змѣя). Скрутінь бакуну.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня.
2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками.
Широко нар.
1) Широко. Широко ступав він.
2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» Чіпка став широко росказувати. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько.
