Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровина

Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВИНА"
Баклажок, -жка, м. 1) Ум. отъ баклаг. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка. Щог. Сл. 105.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані. Зміев. у.
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.
Шелудівка, -ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі. КС. 1891. VI. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.