Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухикало

Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАЛО"
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Чуб. V. 667. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв. Мет. 26.
Ми́ло I, -ла, с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном. 2)собаче. Раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. мильце.
Нація, -ції, ж. Нація. Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. Левиц. Пов. 6. Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 9.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.