Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухикало

Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАЛО"
Баранка, -ки, ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40.
Бескет, -ту, м. = бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88.
Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Полежай, -жая, м. Лежебока. Будуть мені козаки прізвище прикладати, гречкосієм, полежаєм називати. Н. п.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Розшикувати, -ку́ю, -єш, гл. Распредѣлить, разставить.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.