Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буча

Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Чуб. II. 434. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. К. ЧР. 198. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу. Ном. № 3516.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧА"
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ). (Залюбовск.).
Виселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виселитися, -люся, -лишся, гл. Выселяться, выселиться.
Відсі нар. = відсіль.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Чуб. V. 62. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали. Чуб. V. 540.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Камен. у.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ. Ном. Од. вид. III.
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Вх. Зн. 67. Дніпрове стремя.  
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.