Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцик

Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦИК"
Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
Замо́кти Cм. замокати.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Молитво́ваний, -а, -е. = молитвений.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Підчісувати, -сую, -єш, сов. в. підчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.
Поторсатися, -саюся, -єшся, гл. Потрясти другъ друга за грудь. Поторсались чорзна як та ще й пішли й позиваться. Канев. в.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.