Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцик

Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦИК"
Бадіка, -ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. бадічка, бадічко.
Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски. Шух. І. 188.
Вербняк, -ка, м. = вербник. Желех.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Оп'янятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оп'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. Оце оп'янивсь уже. О. 1862. VI. 34.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Підмостити, -ся. Cм. підмощувати, -ся.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.