Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухкати

Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХКАТИ"
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Імня, імени, с. = ім'я. Грин. II. 345. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік. Ном. № 11173.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.