Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухкати

Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХКАТИ"
Відмастка, -ки, ж. 1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими. МУЕ. III. 13. Шух. I. 258. 2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр. Желех.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
Кальвинський, -а, -е. Кальвинисткій. У ХVІ-му ст. лютеранська та кальвинська колотнеча за віру. К. Кр. 9.
Колесня, -ні, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга. 2) Колесная мастерская.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Нічого 2 мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Прохилити Cм. прохиляти.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.