Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухкати

Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХКАТИ"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ. Ном. стр. II.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Плідниця, -ці, ж. Плодовитая самка.
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. Н. Вол. у.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.