Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться.
Ґрос, -су, м. Стадо беременныхъ овецъ. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы.
Ля́да II, -ди, об. = ледарь. Був би ляда, був би ляда, та й нікуди більше: не хоче робити, аж ніяк не хоче!
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Получати, -ча́ю, -єш, сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі.
2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття.
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
