Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхотіти

Бурхотіти, -чу, -чеш, гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХОТІТИ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Звину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. Н. Вол. у.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Перечекати, -ка́ю, -єш, гл. Переждать. Зашлюбитись — не дощик перечекати. Ном.
Сумління, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Камен. у. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Ном. № 4435. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. №178.
Тільки нар. = тілько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРХОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.