Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцьо

Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦЬО"
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі. Грин. ІІІ. 127.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. Чуб. V. 169. З погожої криниченьки коня напувати. Грин. III. 689. Погожий сояшний день. К. ЧР. II. 41. 2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.