Відколоти Cм. відколювати.
Живи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Три дні не живився, а красно дивився. Летить орел сизокрилий у поле живиться. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти).
Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь.
Прошпетитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Його наставили сюди на службу, бо там він прошпетився. То сірома темна: винники, дейнеки, прошпетившись, утікають у степи далекі.
Роспоряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. роспоряди́тися, -джуся, -дишся, гл. = роспорядити. Роспорядись, жінко, щоби ти зобрала хліб.
Сестричний, -ного, м. = сестрінець.
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Ум. тісненько, тісне́сенько.
Ушковий, -а, -е. Съ ушками (о посудѣ). ушкова діжка. Родъ ушата.
Черч, -чі, ж. Кошениль. Cм. червець, черець.
