Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухало

Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАЛО"
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Некрутський, -а, -е. Рекрутскій. А що бути у неволі, у некрутському наборі. Чуб. V. 988.
Оббирьканий, -а, -е. = забрьоханий. Сидить у шинку раз-у-раз оббирьканий. Г. Барв. 290.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Повишукувати, -кую, -єш, гл. Найти (во множествѣ).
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки. Грин. ІІІ. 324.
Сучище, -щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат. Котл. Ен. VI. 11.
Утюпкатися, -каюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ толкотни, отъ работы, связанной съ ходьбой. Уманск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.