Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бур'януватий

Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУР'ЯНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУР'ЯНУВАТИЙ"
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20.
На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без на́міру. Ненамѣренно.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Нассятися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом... «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»... Він зараз сорочку з себе... Комарі нассались і полетіли. ЗОЮР. II. О2.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ. (Васильк. у.).
Пагорок, -рку, м. Пригорокъ. Стоїть панна на пагурку в червонім каптурку. Ном. № 163, стр. 295.
Переходка, -ки, ж. Мостикъ? Через сине море ой там кладка дубова, переходка ялова. Грин. III. 69.  
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУР'ЯНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.