До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Хоч долі, аби в своїй волі. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом.
Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає.
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Застила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. засла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный.
2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного.
Нора, -ри, ж.
1) Нора.
2) Жив. Hypudaens glareolus. Cм. нориця 2. Ум. нірка. Ув. нороха.
Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
