Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бутити

Бутити, -чу, -тиш, гл. 1) Закладывать фундаментъ изъ камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУТИТИ"
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Додатко́вий, -а, -е. Прибавочный.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Огородній, -я, -є. Огородный. Левиц. І. 188.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Постерегти, -ся. Cм. постерігати, -ся.  
Чемліт, (-ту?), м. = чемерка 1. КС. 1893. XII. 447.
Шрубель, -бля, м. Зубило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.