Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буц II

Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Херс. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у. (К. П. Михальчукъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦ II"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Бурхливий, -а, -е. Бурный, бушующій, стремительный. Де взялася бурхливая хвиля, од бережка човничок одбила. Чр. 42.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Лаверджет, -та, м. = левержет. Харьк.  
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Украсити, -ся. Cм. украшати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.