Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцім

Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦІМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦІМ"
Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ. Шух. I. 227.
Гузи́ця, -ці, ж. Задница. Ном. № 5655.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Н. Вол. у., Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші. Черк. у.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Облесність, -ности, ж. = облесливість. Желех.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Пошарувати, -ру́ю, -єш, гл. Вымыть, при чемъ тереть мочалкой, щеткой и пр. 2) Прополоть.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦІМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.