Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцім

Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦІМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦІМ"
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Чуб. IV. 56. Маркев. 146. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Грин. III. 451. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає. Чуб. IV. 465.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Помамляти, -ляю, -єш, гл. Пищу немного поѣсть, потомъ оставить. Вх. Лем. 453.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Ухитритися Cм. ухитрятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦІМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.