Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцім

Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦІМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦІМ"
Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать. Подольск. г.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Закріпоща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. закріпости́тися, -щу́ся, -ти́шся, гл. Закрѣпощаться, закрѣпоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. І. 42.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.  
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж. 1) Рѣзкій и быстрый стукъ. 2) Стрекотаніе. 3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. Св. Л. 280.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦІМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.