Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурячник

Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯЧНИК"
Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Н. п. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. Cм. відрада, відрадність.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Жовти́ло, -ла, с. 1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Синька, -ки, ж. Синька. Синьки купила. Чуб. V. 1171.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Чорнокленовий, -а, -е. Пакленовый, изъ паклена. Удлище довге, чорнокленове. Морд. Оп. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.