Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурячник

Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯЧНИК"
Діля́ пред. = Для. Бога діля.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
За́клик, -ку, м. Призывъ, зазовъ, воззваніе. А за тим удруге, втрете заклик оддається. Мл. л. сб. 139.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный. К. МБ. X. 17.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Хвастливо нар. Хвастливо.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.