Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурячник

Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯЧНИК"
Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ). Черк. у.
Відсотати Cм. відсотувати.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Перелічити Cм. перелічувати.
Порачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Сплавачка, -ки, ж. Сплавленіе, перевезеніе по водѣ сплавомъ. Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.