Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Дід, -да, м. 1) Дѣдъ. То ж мій дід — материн батько. 2) Старикъ. Сердилась баба на діда, а дід того не знав. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ ді́дом каждаго старика. 3) Нищій. Захтів у діда випросить хліба. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же башта́нний дід — на бахчѣ. 5) Родъ танца. Дай хліба — поскачу діда. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и лемішка изъ ржаной муки. 9) Діди́. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... день похожий на вечір, а вечір на ніч. по закутках зрана до вечора стоять діди. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Ум. Дідо́к, дідо́чок, діду́нь, діду́ньо, діду́нечко, діду́сь, діду́сик, діду́сьо, діду́сечко. Ув. Діди́ще, дідуга́, дідуга́н. Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище.
Дожда́ти, -жду́, -де́ш, гл. = Діждати. Ой як дождеш до осени, буду я твоя.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Земля́цький, -а, -е. Земляцкій.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Вона мене як схопить за шию обіруч.
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась.
Праведно нар. 1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Худоба... праведно досталась. 2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подимив праведно християнських.
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій.
