Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Амбо́н, -на и -ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою.
Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати.
1) Соврать. Можна і брехнути.
3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами.
Кислий, -а, -е. Кислый. Кисле в рот тисне. Борщ кислий, оскомистий, чорт зна колишній. кисле молоко́. Простокваша. Дак мати все було любить молоко парене, а ми все кисле. Ум. кисле́нький.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Поміркуватися, -куюся, -єшся, гл. 1) Подумать, поразмыслить. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося. Оттак сердега наш Рябко поміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь. Пішов до голови по розум, поміркувавсь. 2) Одуматься. Будеш бити, сли-м провинила, а може ся поміркуєш та мені подаруєш.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак.
Цюра, -ри, ж. 1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. 2) Собака. Ум. цюрка, цюрочка.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться.
