Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав.
Мня́со Cм. м'ясо.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Насилу підвівся після хвороби.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину.
Поєдинок, -нка, м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Постелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл.
1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився.
2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився.
3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає.
