Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані.
Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Викривити, -ся. Cм. викривляти, -ся.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Куратор, -ра, м. Лицо при церкви, соотвѣтствующее по своимъ обязанностямъ церковному старостѣ.
Ображатися, -жаюся, -єшся, сов. в. образитися, -жуся, -зишся, гл. Оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидѣться.
Первак м.
1) — ка. Первенецъ. Казав Микита-первак — не буде так.
2) — ка. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.
3) — ку. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Первак грушевий квас.
4) — ку. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Ум. первачок.
Присочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подкараулить. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Треба присочити качку, де вона несеться.
Риштування, -ня, с.
1) Лѣса. Почали риштування робить, щоб то до наймита добраться.
2) Постройка лѣсовъ.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся.
