Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бур'яніти

Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУР'ЯНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУР'ЯНІТИ"
Благостинний, -а, -е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля. Гол.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Продрімати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУР'ЯНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.