Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буханець

Буханець, -нця, м. 1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Маркев. 151. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Н. п. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці. Чуб. III. 86. 2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба. Рудч. Ск. І. 9. 3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину. Мир. ХРВ. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАНЕЦЬ"
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Запа́лка, -ки, ж. Спичка. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити. Черниг. у.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.