Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буханець

Буханець, -нця, м. 1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Маркев. 151. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Н. п. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці. Чуб. III. 86. 2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба. Рудч. Ск. І. 9. 3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину. Мир. ХРВ. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАНЕЦЬ"
Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння. Новомоск. у.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.