Бечка, -ки, ж. = торок 2.
Відтів нар. = відтіль.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Нага́на, -ни, ж. 1) Выговоръ. 2) Порицаніе, хула. нагани дати = догани дати. Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий.
Підтумок, -мка, м. Помѣсь; ублюдокъ. То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати?
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом
2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить.
