Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буць

Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦЬ"
Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый. Желех.
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Плюхкати, -каю, -єш, гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.
Чепуруха, -хи, ж. 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Н. Вол. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Cм. чепурка. 2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.