Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буслячий

Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУСЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУСЛЯЧИЙ"
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. К. ЧР. 336. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. Вообще бѣднякъ.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Застолі́тній, -я, -є. Имѣющій болѣе ста лѣтъ. І сідая, і горбата, мабуть застолітня. Мкр. Н. 32.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею. Ромен. у.
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУСЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.