А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ.
Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ.
Калган, -ну, м. Раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані.
Розляпувати, -пую, -єш, сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл.
1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий.