Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бута

Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУТА"
Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Жуброви́й, -а, -е. Зубровый. Третя трубонька та жубровая. Чуб. III. 291.
Заріча́нка, -ки, ж. Живущая за рѣкой. Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась. Ном. № 3343.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Непричкоманар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста. Угор.  
Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.