Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти.
Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Весільна хустка. Чи можуть синове весільні постити? весільний дім, хата. Домъ невѣсты. весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Кукобити, -блю, -биш, гл.
1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто.
2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів.
Троскати, -каю, -єш, гл.
1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ.
2) Бить.
Щи́голь, -гля, м. пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Думав собі щиглик громаду збірати.
