Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурчало

Бурчало, -ла, с. насѣк. Муха жужжалка, Musca vomitoria. Вх. Пч. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАЛО"
Бабчар, -ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. Cм. бабка 8. Желех. Шух. І. 169.
Жа́дно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. Шевч. 178.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Москальча́, -чати, с. = москаленя.
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Приквоктувати, -тую, -єш, гл. Сопровождать что-либо кудахтаньемъ. Поставили на покуть кутю з узваром. Грицько приквоктував, щоб неслись кури і дитинку вчив, держучи на руках. Г. Барв. 165.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру. Вх. Зн. 58.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЧАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.