Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить.
Одежина, -ни, ж.
1) Что либо изъ платья.
2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ум. одежинка.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку.
Прихилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. — до кого. Найти у кого расположеніе, любовь, пріютъ, пріютиться. До кого ж я, молодая, до кого ж я прихилюсь? Прихилюся я до тебе, сину, на старість, а ти доглянеш стару недужу матір. 2) Чувствовать, почувствовать къ кому расположеніе, склонность. Княгівна хутко до його прихилилась. Поки світу сонця, не прихиляться братами люде до погонця. 3) — до чого. Склоняться, склониться къ чему, дѣлаться, сдѣлаться сторонникомъ какого либо дѣла. Князь Василь.... прихиляється до нашої козацької справи.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Хиць меж.
1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию.
2) = хап.
