Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцати

Буцати, -цаю, -єш, сов. в. буцнути, -ну, -неш, гл. Бить, ударить лбомъ (о баранѣ). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦАТИ"
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Клубок, -бка, м. Клубокъ. По нитці й клубка можна найти. Ном. № 7425. Ум. клубочок. Прийдеться ниточка до клубочка. Ном. № 4092. Мати Божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать. ЗОЮР. І. 305.
Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. КС. 1887. VI. 456. Бриль повстяний. Рудч. Ск. І. 62. Язик мов повстяний. Ном. № 11756.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.