Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурштин

Бурштин, -ну, м. Янтарь. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРШТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРШТИН"
Держачо́к, -чка, м. Ум. отъ держак.
Допра́вити Cм. доправляти.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Одинак, -ка, м. = одинець.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина. Г. Барв. 180.
Студня, -ні, ж. Колодезь. Чуб. II. 119. На високій горі студня мурована. Гол. II. 234. Ум. студенька. Вх. Лем. 471.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый. Вх. Зн. 74.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРШТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.