Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Пацірки, -ків, мн.
1) = пацьорки.
2) — жаб'ячі. Лягушечья икра.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.
Попідчищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и підчистити, но во множествѣ. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
Третяк, -ка, м.
1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить.
2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття.
3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола.
4) Младшій пастухъ при чабані и личмані.
5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ.
6) Порода чеснока. Ум. третячо́к. Бичок-третячок.
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.
