Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буряк

Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. ЗЮЗО. І. 114. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. Ном. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. Маркев. 151. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Запор. Стар. І. 85 — 86. Ум. бурячок, бурячечок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЯК"
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Камен. у. 2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.
Драгу́нський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість. Ком. № 3170.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.