Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурчачок

Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАЧОК"
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Позакохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Співливий, -а, -е. = співучий. Які співливі баби. Черниг. г. Соловей инший удасться дуже співливий. Волч. у.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЧАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.