Допи́тливо нар. Пытливо.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата.
Клик, -ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик.
Мурмота́ти, -мочу́, -чеш, гл. 1) Бормотать. Народ... мурмотав: паноче, згинь. 2) Роптать. 3) Журчать.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку.
Рогатизна, -ни, ж. соб. Рогатый скотъ.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати.
