Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухикання

Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАННЯ"
Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.
Квітина, -ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. квітиночка. А дитиночка — як квітиночка. Грин. III. 337.
Коршма, -ми, ж. = корчма. Доброго коршми не зопсує, а лихого і церков не поправить. Ном. № 3232. Ум. корше́ика, коршмо́нька, коршомка. Іди, сину, до коршемки. Грин. III. 322. Козак ледащиця не хоче робити, іде до коршмоньки мед-горілку пити. Чуб. V. 39.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. Лв. 96. 2) = мокрина. Вх. Уг. 252.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Чеснота, -ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене. Г. Барв. 373.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.