Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухикання

Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХИКАННЯ"
Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Непомилешний, непомильний, -а, -е. Безошибочный.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. І. J. 203.
Тіпчак, -ка, м. = тіпець. Шейк.
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.