Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козлуватий

Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗЛУВАТИЙ"
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124.
Конопельний, -а, -е. Пеньковый. Конопельна нитка. Ком. II.
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували. ЗОЮР. І. 140.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр. Вас. 148.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Щербак, -ка, м. 1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у. 2) Родъ растенія. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.