Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Захожалый, -а, -е. прил. Захожій.
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. въ — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Начинати, -на́ю, -єш, сов. в. начати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Як начнеш постить, то нічого буде хрестить.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Сміховина, -ни, ж. Что либо смѣшное. Той, хто сказав сміховину, ніколи не сміявся.
Челядинський, -а, -е. Женскій.
