Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козуня

Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗУНЯ"
Бурун, -на, м. 1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146. 2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ. Желех.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.