Відволож, -жі, ж. = відлига.
Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Кілки, кілко, мѣст. = кільки, кілько.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. 3) Объѣвшійся.
Переїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. переїхати, -їду, -деш, гл.
1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч.
2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок.
Попідкочувати, -чую, -єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
