Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти.
Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Тупой конецъ веретена. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. 2) Мозоль на пятѣ. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. 4) Жировая опухоль. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. 2) Плавники рыбы. Ум. пір'ячко.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл.
1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.
2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
